Застосування тортур (катування) підлягає універсальній забороні за міжнародним правом. Норми прав людини та стандарти МГП не виправдовують катування за будь-яких умов. Тому в ситуаціях, коли такі дії вчинені та пов’язані зі збройним конфліктом, вони становлять склад воєнного злочину.

Солом’янський районний суд 23 травня оголосив вирок російському військовому Вадиму Шишимаріну. Шишимаріна засудили до довічного ув’язнення за вбивство українського цивільного, Олександра Шеліпова. Суд визнав його винним у порушенні законів і звичаїв війни.

Детальніше про умисне вбивство як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk

Компенсація заподіяних під час війни збитків Україні стає дедалі більш коментованою темою з боку представників української влади. Зокрема, в одному з недавніх інтерв’ю голова Верховної ради Руслан Стефанчук сказав, що рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) створить юридичні підстави для використання російських активів для відшкодування воєнних збитків Україні.

Антон Кориневич, що донедавна працював представником президента в Криму і пішов з цієї посади наприкінці квітня, підкреслює, що він зараз діє як "просто громадянин, юрист-міжнародник". Хоча це не зовсім так.

Він офіційно лишається "агентом України" у її позові до РФ у Міжнародному суді ООН, за Конвенцією про заборону геноциду. А ще – веде від України непростий процес створення нового судового органу – трибуналу, в якому представників РФ можуть засудити за злочин агресії.

Ніби пов’язуючи заборонені засоби та методи ведення війни, МГП визначає як порушення здійснення невибіркових нападів, що безпосередньо пов’язане з характеристиками видів озброєння, які використовує сторона збройного конфлікту, при чому свідомо обираючи їх застосування в умовах активного ведення бойових дій.

Питання відповідальності винних у міжнародних злочинах в Україні і питання компенсації воєнних збитків обговорюються окремо і немовби незалежно одне від одного. Тимчасом у міжнародному правосудді існують прецеденти, коли злочинців – у рамках індивідуальної кримінальної відповідальності – зобов’язували відшкодовувати збитки.

Порушуючи права українських військовополонених росія руйнує систему міжнародного права, яку будували після Другої світової війни. З 2014 року правозахисники знають про практику катувань, нелюдського поводження та навіть позасудових страт українських полонених російськими військовими.

Нещодавно українській стороні вдалося повернути 11-річну Кіру Обединську, яку російські військові депортували з Маріуполя до Донецька. Вона потрапила під обстріл міста 25 березня. Тоді дівчинка разом з родиною намагалася покинути Маріуполь, але підірвалася на міні.

Як покарати Путіна та військове керівництво РФ згідно з міжнародним правом за ті звірства, що чинить російська армія на території України після 24 лютого? Чи це можливо взагалі, який суд це може зробити? МКС чи спеціальний трибунал? Про це Explainer розповіла виконавча директорка Центру Громадянських Свобод Олександра Романцова.