Розмова з Артемом Крикун-Трушем, адвокатом і менеджером практики White-Collar Crime «PwC Legal» про доказування шкоди, внаслідок воєнних дій. Що робити з цим бізнесу і фізичним особам, як фіксувати і яка процедура відшкодування завданої шкоди.

З 1990-х років у світі сталося багато конфліктів, під час яких учасники скоювали міжнародні злочини: вбивали цивільних, катували їх, ґвалтували жінок, вчиняли геноцид. Це відбувалося, зокрема, у країнах колишньої Югославії, в Руанді, Ліберії, Кенії тощо. Щоб покарати злочинців, серед яких були і президенти, і керівники урядів, створили міжнародні трибунали. Так на лаві підсудних опинилися президент Сербії Слободан Мілошевич, президент Ліберії Чарльз Тейлор, премʼєр Руанди Жан Камбанда , міністр фінансів його уряду та багато інших. Спеціальні суди створили і в Іраку, де винесли смертний вирок експрезиденту Саддаму Хусейну. З 20 лютого 2014 року Україна також збирає докази того, що росіяни коять злочини проти людяності, воєнні та злочин геноциду на нашій території. А у лютому цього року прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) почав їх розслідувати.

Саксаганський районний суд Кривого Рогу надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно заступника командувача Чорноморського флоту РФ з матеріально-технічного забезпечення та командира 11-ї окремої інженерної бригади Південного військового округу. Вони підозрюються у порушенні законів та звичаїв війни, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Наслідки збройних конфліктів у світі показали, що над захищеними особами, які перебувають під контролем сторони конфлікту, можуть проводити наукові експерименти чи експерименти, пов‘язані з випробуванням нових видів озброєння. Після ІІ Світової війни сформовано судову практику, у межах якої досліджено факти проведення різних експериментів над затриманими особами. Тому в межах загальних гарантій із захисту життя і здоров’я осіб в умовах конфлікту виділяють окреме порушення МГП у вигляді проведення експериментів.

Висновки Міжнародного кримінального трибуналу щодо злочинів в Руанді у справі «Про засоби масової інформації».

Оскільки російська збройна агресія щодо України активно супроводжується масштабними інформаційними пропагандистськими та дезінформаційними кампаніями із залученням різноманітних засобів масової інформації, роль останніх у розпалюванні ненависті до українців є провідною. З огляду на це, все частіше російські ЗМІ згадуються в контексті підбурювання до геноциду, вчиненого свого часу засновниками та журналістами руандійської радіостанції RTLM (Radio Television Libre des Milles Collines, S.A. або Вільне радіо і телебачення тисячі пагорбів). Відомим є факт, що зазначених осіб було визнано винними і засуджено за вчинення низки злочинів геноциду. З огляду на це, висновки, зроблені Міжнародним кримінальним трибуналом щодо злочинів в Руанді (МКТР) у «Справі про засоби масової інформації» можуть бути корисними і для України. То ж варто їх нагадати.

Одним з основоположних принципів МГП залишається розрізнення, яке зобов’язує сторони утриматись від здійснення нападу на цивільні об’єкти.

Деснянський суд Чернігова заслухав показання російського військовослужбовця Михаїла Кулікова, який 26 лютого 2022 року вистрілив у цивільний 11-поверховий житловий будинок. Куліков – оператор-навідник військової частини 41659 35-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади у складі 41-ї загальновійськової армії збройних сил Російської Федерації.

19 липня Деснянський районний суд Чернігова задовольнив клопотання про проведення спеціального досудового розслідування у справі російського льотчика Олександра Красноярцева, підозрюваного в порушенні законів і звичаїв війни у поєднанні з умисним вбивством.

Про це повідомляє «Судовий репортер». Однією з підстав такого рішення може бути те, що підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду та перебуває на території держави-агресора або на тимчасово окупованих територіях України.

4 липня в м. Лугано (Швейцарія) було представлено План відновлення України, залучення ресурсів на виконання якого відбувається уже зараз. Серед іншого План, розроблений Національною радою з питань відновлення (пропозиції куди мені також випала честь подавати), має розділ «Юстиція», який торкається питань розвитку системи кримінальної юстиції в умовах/після завершення збройного конфлікту. Цей матеріал не ставить за мету детальний аналіз цього блоку, а є лише деякими рефлексіями стосовно його змісту з огляду на суспільний запит на справедливість.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав створити Спеціальний трибунал для притягнення вищого військового та політичного керівництва Російської Федерації до відповідальності за скоєні в Україні злочини.