Наслідки збройних конфліктів у світі показали, що над захищеними особами, які перебувають під контролем сторони конфлікту, можуть проводити наукові експерименти чи експерименти, пов‘язані з випробуванням нових видів озброєння. Після ІІ Світової війни сформовано судову практику, у межах якої досліджено факти проведення різних експериментів над затриманими особами. Тому в межах загальних гарантій із захисту життя і здоров’я осіб в умовах конфлікту виділяють окреме порушення МГП у вигляді проведення експериментів.

Висновки Міжнародного кримінального трибуналу щодо злочинів в Руанді у справі «Про засоби масової інформації».

Оскільки російська збройна агресія щодо України активно супроводжується масштабними інформаційними пропагандистськими та дезінформаційними кампаніями із залученням різноманітних засобів масової інформації, роль останніх у розпалюванні ненависті до українців є провідною. З огляду на це, все частіше російські ЗМІ згадуються в контексті підбурювання до геноциду, вчиненого свого часу засновниками та журналістами руандійської радіостанції RTLM (Radio Television Libre des Milles Collines, S.A. або Вільне радіо і телебачення тисячі пагорбів). Відомим є факт, що зазначених осіб було визнано винними і засуджено за вчинення низки злочинів геноциду. З огляду на це, висновки, зроблені Міжнародним кримінальним трибуналом щодо злочинів в Руанді (МКТР) у «Справі про засоби масової інформації» можуть бути корисними і для України. То ж варто їх нагадати.

Одним з основоположних принципів МГП залишається розрізнення, яке зобов’язує сторони утриматись від здійснення нападу на цивільні об’єкти.

Деснянський суд Чернігова заслухав показання російського військовослужбовця Михаїла Кулікова, який 26 лютого 2022 року вистрілив у цивільний 11-поверховий житловий будинок. Куліков – оператор-навідник військової частини 41659 35-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади у складі 41-ї загальновійськової армії збройних сил Російської Федерації.

19 липня Деснянський районний суд Чернігова задовольнив клопотання про проведення спеціального досудового розслідування у справі російського льотчика Олександра Красноярцева, підозрюваного в порушенні законів і звичаїв війни у поєднанні з умисним вбивством.

Про це повідомляє «Судовий репортер». Однією з підстав такого рішення може бути те, що підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду та перебуває на території держави-агресора або на тимчасово окупованих територіях України.

4 липня в м. Лугано (Швейцарія) було представлено План відновлення України, залучення ресурсів на виконання якого відбувається уже зараз. Серед іншого План, розроблений Національною радою з питань відновлення (пропозиції куди мені також випала честь подавати), має розділ «Юстиція», який торкається питань розвитку системи кримінальної юстиції в умовах/після завершення збройного конфлікту. Цей матеріал не ставить за мету детальний аналіз цього блоку, а є лише деякими рефлексіями стосовно його змісту з огляду на суспільний запит на справедливість.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав створити Спеціальний трибунал для притягнення вищого військового та політичного керівництва Російської Федерації до відповідальності за скоєні в Україні злочини.

Проблематика відшкодування збитків, заподіяних агресією Росії проти України, міцно закріпилась у суспільному порядку денному України. Обговорюються і способи документування таких злочинів, і практичні механізми отримання компенсації. Найчастіше мова йде про перспективи звернення до існуючих міжнародно-правових механізмів та про створення нових, альтернативних механізмів відшкодування. Очевидно, що без створення нових механізмів Україна не зможе повною мірою компенсувати збитки, завдані війною, і необхідно використовувати всі ці шляхи.

Після обговорення на міжнародному експертному рівні ідеї створити Спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії проти України, консультацій України з державами-партнерами, підтримка знайшла відображення в документах міжнародних організацій. Що далі?

Воєнний злочин і злочин агресії (злочин проти миру) широко відомі в міжнародному праві. Обидва отримали своє юридичне закріплення, а також історичний прояв під час міжнародних кримінальних трибуналів. Україна зіткнулася з обома категоріями зазначених злочинів у 2014 році після анексії Криму та розв’язання бойових дій у Донецькій і Луганській областях.