Вже з перших днів війни в Україні постало чимало питань у сфері міжнародного права: чи понесе відповідальність російське політичне керівництво за агресію, а конкретні виконавці – за тяжкі злочини; чи можна примусити Росію до відшкодування завданих нашій державі руйнувань; чого взагалі варті міжнародне право та міжнародні установи, що були створені задля запобігання агресії?

Прокуратура Чернігівської області повідомила підозру майору збройних сил рф Леоніду Щьоткiну. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на текст підозри.

Olena Protsenko is a human rights activist, career leader at the UHHRU, studied in the United States on a Fulbrat scholarship, and earned a master's degree in international human law from the University of India. Today she is a researcher at the University of Virginia School of Law, studying soviet punitive psychiatry in world human rights standards.

Застосування тортур (катування) підлягає універсальній забороні за міжнародним правом. Норми прав людини та стандарти МГП не виправдовують катування за будь-яких умов. Тому в ситуаціях, коли такі дії вчинені та пов’язані зі збройним конфліктом, вони становлять склад воєнного злочину.

On May 23, the Solomyansky District Court sentenced Russian military leader Vadim Shishimarin. Shishimarin was sentenced to life in prison for the murder of a Ukrainian civilian, Oleksandr Shelipov. The court found him guilty of violating the laws and customs of war.

Детальніше про умисне вбивство як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk

Компенсація заподіяних під час війни збитків Україні стає дедалі більш коментованою темою з боку представників української влади. Зокрема, в одному з недавніх інтерв’ю голова Верховної ради Руслан Стефанчук сказав, що рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) створить юридичні підстави для використання російських активів для відшкодування воєнних збитків Україні.

Антон Кориневич, що донедавна працював представником президента в Криму і пішов з цієї посади наприкінці квітня, підкреслює, що він зараз діє як "просто громадянин, юрист-міжнародник". Хоча це не зовсім так.

Він офіційно лишається "агентом України" у її позові до РФ у Міжнародному суді ООН, за Конвенцією про заборону геноциду. А ще – веде від України непростий процес створення нового судового органу – трибуналу, в якому представників РФ можуть засудити за злочин агресії.

Ніби пов’язуючи заборонені засоби та методи ведення війни, МГП визначає як порушення здійснення невибіркових нападів, що безпосередньо пов’язане з характеристиками видів озброєння, які використовує сторона збройного конфлікту, при чому свідомо обираючи їх застосування в умовах активного ведення бойових дій.

Питання відповідальності винних у міжнародних злочинах в Україні і питання компенсації воєнних збитків обговорюються окремо і немовби незалежно одне від одного. Тимчасом у міжнародному правосудді існують прецеденти, коли злочинців – у рамках індивідуальної кримінальної відповідальності – зобов’язували відшкодовувати збитки.